fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 24.08.2015 по 30.08.2015 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 26 Nov 2015

Реалізація товарів на експорт ниже собівартості

Податківці все-таки наполягають на нарахуванні ПДВ за основною ставкою у разі перевищення собівартості готової продукції над ціною реалізації при експортних поставках.

Так, у листі фіскали, зокрема, зауважили, що в разі реалізації готової продукції на експорт нижче її собівартості, обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів над фактичною ціною постачання, не формує вартості експортованого товару.

Тому нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а в податковій накладній з позначкою “17” визначається сума ПДВ за основною ставкою, та сума перевищення відображається у графі 8.        

При цьому собівартість реалізованих товарів визначається відповідно до П(С)БО 9 “Запаси”, яке затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246.

Лист ДФС від 18.03.2015 р. № 3600/10/18-28-15-01-39

 

Який платіж буде вважатися роялті

У зв’язку із змінами, що були внесені до ПКУ в частині визначення роялті з 01 січня 2015р., податківці надали роз’яснення із конкретними прикладами, які платежі, зокрема, за користування комп’ютерними програмами вважатимуться роялті, а які ні.

Так, якщо винагорода сплачується за користування копією комп’ютерної програми кінцевим користувачем за функціональним призначенням, то така винагорода не є роялті для цілей оподаткування. 

Питання 1: Чи підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення для використання у власній господарській діяльності за функціональним призначенням з умовою обмеженого відтворення чи встановлення на робочі місця в обмеженій кількості копій?        

Відповідь: У цьому випадку платіж за використання програмного забезпечення не визначається як роялті, оскільки використання комп’ютерної програми обмежено функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій для такого використання (використання «кінцевим споживачем»).            

Питання 2: Чи підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення, якщо згідно з ліцензійною угодою підприємству (покупцю) власник авторських прав (продавець) надав невиключне майнове право розмноження і розповсюдження примірників програмного забезпечення на певній території та протягом певного строку?

Відповідь: Оскільки отримання права користування об’єктом інтелектуальної власності (програмним забезпеченням) не передбачає передачі права інтелектуальної власності (авторського права) на цей об’єкт інтелектуальної власності (програмне забезпечення), то у цьому випадку передається право на використання твору (п.п. 1 п. 1 ст. 440 ЦКУ), зокрема розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення. Враховуючи те, що платнику надано право розмножувати і розповсюджувати програмне забезпечення, то такий платник не виступає кінцевим споживачем за функціональним призначенням такої програмної продукції, і платіж за її використання згідно з ліцензійною угодою підпадає під визначення роялті.            

Питання 3: Чи підпадає під визначення роялті платіж за надання права на використання бази даних за її функціональним призначенням відповідно до ліцензійного договору?        

Відповідь: Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»
базою даних є сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому числі електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів. Розмежування баз даних і комп’ютерних програм як об’єктів авторського права підтверджено статтями 420 і 433 ЦКУ, ст. 8 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», а також підтверджується назвою ЗУ «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних», які визначають перелік об’єктів авторського права.        

Відмінність комп’ютерних програм і баз даних обумовлюється також тим, що на ці об’єкти поширюються різні за своєю суттю режими правової охорони в межах авторського права.        

На відміну від комп’ютерної програми база даних у більшості випадків – це складений твір, який може включати як охороноздатні елементи (наприклад, авторські статті, коментарі, пошукову програму, які охороняються окремо як твори), так і не охороноздатні елементи (наприклад, нормативно-правові акти, новини). При цьому визначальною ознакою, на підставі якої надається правова охорона базі даних як окремому об’єкту авторського права, є у творчий підбір і організація даних у базі даних, їх систематизація за конкретними критеріями.        

Тобто існує відмінність між даними об’єктами авторського права – комп’ютерною програмою та базою даних.        

Таким чином, норми абз. третього п. 14.1.225 ПКУ не застосовуються до платежів за надання прав на використання баз даних кінцевим споживачам на підставі ліцензійного договору.            

Питання 4: Чи підпадає під визначення роялті платіж за програмне забезпечення (примірник), придбане через Інтернет для використання у власній господарській діяльності?        

Відповідь: Платіж за програмне забезпечення (примірник), придбане для використання за функціональним призначенням, тобто для кінцевого споживання, незалежно у який спосіб воно було придбане (на матеріальних носіях чи в електронному вигляді через мережу Інтернет), не підпадає під визначення роялті.        

Питання 5: Чи підпадає під визначення роялті платіж за придбані виключні майнові права на комп’ютерну програму?        

Відповідь: Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виключним правом вважається майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об’єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого Законом.        

Тобто, відбувається передача виключних прав на той або інший об’єкт інтелектуальної власності з правом подальшого відчуження таких прав будь-яким способом, так само як і публікація/обнародування об’єкта.        

Враховуючи вимоги п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ і те, що у цьому разі умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності, платіж за придбані виключні майнові права на комп’ютерну програму не підпадає під визначення роялті.        

Питання 6: Якщо визначення у Кодексі терміна «роялті» не співпадає з визначенням у міжнародному договорі про уникнення подвійного оподаткування, яке саме визначення застосовується при оподаткуванні доходів нерезидента відповідно до п.141.4 ст.141 ПКУ?       

Відповідь: Відповідно до п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.        

При цьому, оскільки міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над положеннями ПКУ та містять власні визначення понять та положень, то для визначення поняття роялті застосовуються положення такого міжнародного договору.        

Питання 7: Якщо підприємство здійснює платежі, які згідно з правилами бухгалтерського обліку визнаються роялті і відповідно відносяться на витрати у періоді їх виникнення, а для цілей оподаткування податком на прибуток такі платежі не визнаються роялті, то чи повинне підприємство коригувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на різниці, встановлені п.п. 140.5.5-140.5.7 п.140.5 ст. 140 Кодексу?       

 Відповідь: Ні, не повинне.        

Питання 8: Як оподатковуються ПДВ операції з постачання примірників об’єктів інтелектуальної власності, зокрема комп’ютерних програм?        

Відповідь: Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення без можливості продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання не обмежені функціональним призначенням програмного забезпечення і його відтворення не обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата як винагороди за надання вказаного права для цілей оподаткування податком на додану вартість визначається як роялті та відповідно така операція не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.п. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Кодексу.

Якщо згідно з умовами ліцензійного договору передбачено надання ліцензіату права на використання програмного забезпечення з можливістю продажу такого програмного забезпечення або здійснення відчуження в інший спосіб та/або умови використання обмежені функціональним призначенням такого програмного забезпечення і його відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»), то отримання ліцензіаром платежу від ліцензіата як винагороди за надання вказаного права не буде вважатися роялті та відповідно на таку операцію поширюватиметься режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 261 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Лист ДФС від 18.08.2015 р. № 30644/7/99-99-19-02-02-17

 

Кредит-ноти в трансфертному ціноутворенні

Податківці роз’яснили процедуру визначення обсягу контрольованих операцій при отриманні кредит-ноти від постачальника-нерезилента.

 При визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій розраховується за договірними (контрактними) цінами.

Виходячи з міжнародної практики розрахунків між суб’єктами господарювання, під кредит-нотою розуміється розрахунковий документ чи повідомлення, яке посилається однією зі сторін, що знаходяться в розрахункових відносинах, іншій стороні, про запис у кредит рахунка останньої визначеної суми, через настання якої-небудь обставини, що створила в іншої сторони право вимоги цієї суми.

Тобто за допомогою кредит-ноти продавець товарів (робіт, послуг) повідомляє покупця про зміни умов договору щодо компенсації вартості товарів (робіт, послуг). Зміна вартості товарів (робіт, послуг) у разі отримання кредит-ноти в податковому обліку відображається в залежності від умов договору та умов зміни вартості товарів (робіт, послуг), передбачених у кредит-ноті.        

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України від 23 червня 2005 року N 2709-IV “Про міжнародне приватне право” зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України.

Якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.        

Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (ч. 3 ст. 32, ч. 1 ст. 44 Закону N 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.        

Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору, у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі.

Факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

 Лист ДФС від 17.07.2015 р. N 14996/6/99-99-19-02-02-15

 

Застосування понижуючого коефіцієнта у випадку донарахування до мінімальної заробітної плати

Офіційне видання Державної фіскальної служби України “Вісник” надав відповідь на таке запитання: чи застосовується понижуючий коефіцієнт до додаткової бази нарахування єдиного внеску із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати?

Відповідь податківців була наступною: якщо хоча б щодо однієї застрахованої особи здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (винятком є лікарняні, відпускні та допомога по вагітності та пологах), понижуючий коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Офіційне видання Державної фіскальної служби України “Вісник”, розміщено 21.08.2015р.

 

Інформацію про РРО та КОРО можна знайти на сайті ДФС

Податківці запровадили новий електронний сервіс, за допомогою якого можна отримати інформацію, чи зареєстрований конкретний РРО в органах ДФС.

Так, будь-який громадянин, придбавши товар у магазині, за отриманим фіскальним чеком може перевірити, чи зареєстрований в органах ДФС касовий апарат, на якому продавцем товарів або послуг був роздрукований цей фіскальний чек.

Своєю чергою, суб’єкт господарювання завдяки сервісу може отримати дані про фіскальні номери РРО, найменування суб’єкта господарювання (прізвище, ім’я, по батькові), дату реєстрації, номер останньої книги обліку розрахункових операцій (КОРО), зареєстрованої на такий РРО, дату її реєстрації тощо.

Окрім цього, запроваджений електронний сервіс містить інформацію про зареєстровані суб’єктами господарювання книги обліку розрахункових операцій.

Користувач сервісу також може отримати інформацію щодо фіскальних номерів РРО та КОРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання чи з ініціативи органів ДФС.

 Офіційний портал Державної фіскальної служби України

 

Як отримати Довідку про доходи ФОПом

Податківців запитали, які встановлені строки подання податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи з позначкою «довідково» та яким чином заповнюється поле «місяць» поля 2 такої декларації?

Так, для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «довідково» та у полі «місяць» поля 02 декларації через тире проставляється арабськими цифрами порядковий номер першого місяця та останнього місяця (включно), за який подається така декларація.

Також, у полі «рік» поля 02 арабськими цифрами проставляється рік за який подається така декларація. Рішення щодо термінів подання декларації з типом «довідково» приймається платником єдиного податку самостійно.

 Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 107.08

 

Знижено облікову ставку

Правління НБУ прийняло рішення про зниження облікової ставки із 28 серпня 2015 року з 30% до 27%.

Офіційне інтернет-представництво Національний банк України

 

Новий Порядок заповнення платіжних доручень

В міністерстві юстиції зареєстровано новий Порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково чи надміру зарахованих коштів.

Так, додано приклад заповнення поля «Призначення платежу» в разі перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ у системі електронного адміністрування ПДВ.

Передбачено, що в разі наявності в платника податків/платника ЄСВ податкового боргу/недоїмки з ЄСВ розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного в полі «Призначення платежу» розрахункового документа. Водночас зарахування коштів відбувається в порядку черговості, установленому ПКУ, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

Змінено ряд кодів та їх назв у Переліку кодів видів сплати.

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів” від 24.07.2015 р. № 666

 

Витрати ФОП на загальній системі оподаткування

Податківців запитали, чи має право ФОП на загальній системі оподаткування віднести до витрат звітного року витрати попереднього року, якщо залишок товарних запасів на початок та кінець попереднього року не відображався в Книзі обліку доходів і витрат.

Фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, які понесені в попередньому році, але пов`язані з отриманням доходу звітного року.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 104.05

 

Відшкодування за транспорт, використаний Нацгвардією

Уряд встановив механізм відшкодування витрат та збитків, пов’язаних з тимчасовим використанням військовослужбовцями Нацгвардії транспортних і плавучих засобів (далі ― транспорт) фізичних та юридичних осіб усіх форм власності.

Використання транспорту підтверджує один із документів, які видають військовослужбовці Нацгвардії власникові транспорту перед його використанням:

акт тимчасового використання транспортних засобів;

картка тимчасового використання транспортних засобів.

Для відшкодування витрат та збитків власник транспорту має звернутися до ГУ Нацгвардії або до іншого уповноваженого підрозділу та подати такі документи:

заяву встановленої форми про відшкодування витрат та збитків;

копію акта або картки тимчасового використання транспортних засобів;

копії документів, що підтверджують належність транспортного засобу його власнику;

копії документів, розрахунки, що підтверджують витрати та збитки, яких зазнав власник транспортного засобу у зв’язку з його використанням.

При потребі власник транспорту може за власний рахунок провести експертну оцінку такого транспорту, вартість якої йому також відшкодують.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку відшкодування витрат та збитків, пов’язаних з використанням військовослужбовцями Національної гвардії транспортних і плавучих засобів фізичних або юридичних осіб” від 19.08.2015 р. № 611

 

 

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

X