fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 22.06.2015 по 28.06.2015

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Aug 2015

Порядок надання деякими підприємствами інформації на запит Держфінмоніторингу

Кабінет міністрів України прийняв Постанову від 17 червня 2015 № 411, якою оновив Порядок надання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами та організаціями, які не є СПФМ, інформації на запит Держфінмоніторингу.

Згідно з Порядком інформація, яка подається, є таємницею фінансового моніторингу і використовується з метою проведення аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу. Це інформація щодо осіб, які брали участь у здійсненні аналізованих фінансових операцій, активів таких осіб, довідок та копій документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом).

Запити направляються у письмовій формі на офіційному бланку Держфінмоніторингу з підписом Голови Держфінмоніторингу або його заступника.

Суб’єкти господарювання, їх посадові особи зобов’язані надавати на запит Держфінмоніторингу письмову відповідь, яка повинна містити:

– номер і дату запиту Держфінмоніторингу, на який надається відповідь;

– повну і змістовну інформацію, що запитується Держфінмоніторингом, у тому числі з обмеженим доступом;

– завірені печаткою (за наявності) копії документів та необхідні довідки, що підтверджують подану згідно запиту Держфінмоніторингу інформацію;

– підпис посадової особи, закріплений печаткою (за наявності).

Відповідь надсилається протягом 5 робочих днів з дати отримання запиту.

Постанова від 17 червня 2015 р. № 411 «Про затвердження Порядку подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами та організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу»

 

Полегшення для резидентів-позичальників

24 червня набула чинності постанова Нацбанку від 23 червня 2015 року № 409 «Про здійснення резидентами-позичальниками окремих платежів з погашення зовнішньої заборгованості за кредитами, позиками в іноземній валюті».

Даний акт було прийнято для того, щоб сприяти реструктуризації зовнішньої заборгованості за договорами (угодами), які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами/позиками в іноземній валюті на умовах субординованого боргу та/або за кредитами/позиками в іноземній валюті, фінансованим за рахунок коштів, отриманих від розміщення боргових цінних паперів за межами України. Згідно з постановою № 409 резидентам-позичальникам за вищевказаною категорією кредитних договорів/договорів позики дозволяється здійснювати виплату додаткових комісій на користь нерезидентів-кредиторів, обумовлену проведенням реструктуризації боргу за цими договорами. Це відбувається за умовами пролонгації терміну погашення основного боргу не менше ніж на 2 роки і обмеження суми додаткової комісії 2% від суми основного боргу. При цьому не враховуються додаткові виплати при здійсненні контролю за дотриманням максимальної процентної ставки, встановленої Національним банком для зовнішніх запозичень резидентів/для залучення субординованого боргу.

Постанова Нацбанку від 23 червня № 409 «Про здійснення резидентами-позичальниками окремих платежів з погашення зовнішньої заборгованості за кредитами, позиками в іноземній валюті»

 

Критерії оцінки ризиків від господарської діяльності, яка підлягає ветконтролю

Постановою від 17 червня 2015 № 402 Кабмін затвердив нові Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, також даним актом визначається періодичність проведення планових перевірок Державною ветеринарною та фітосанітарною службою.

Згідно з даним актом критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, є:

– можливість виникнення біологічних, хімічних, фізичних ризиків, пов’язаних з вирощуванням продукції, а також розведенням, утриманням, зверненням, торгівлею, зберіганням, утилізацією об’єктів санітарних заходів;

– наявність фактів порушення суб’єктами господарювання законодавства, якщо це створює загрозу поширення інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань та радіаційних уражень тварин.

Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього та незначного.

Планові заходи держнагляду (контролю) за діяльністю таких суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

– з високим ступенем ризику – не частіше 1 разу на рік;

– із середнім ступенем ризику – не частіше 1 разу на 3 роки;

– з незначним ступенем ризику – не частіше 1 разу на 5 років.

У випадку, якщо за результатами не менше 2 останніх заходів держнагляду (контролю), здійснених протягом останніх 3 років не виявлено фактів порушення вимог законодавства в галузі ветеринарної медицини та безпеки харчових продуктів, наступна планова перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше, ніж через встановлений для відповідного ступеня ризику період, який збільшений в 1,5 рази.

Постанова КМУ від 17 червня 2015 р. № 402 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною ветеринарною та Фітосанітарною службою»

 

Мораторій на перевірки бізнесу продовжений

Кабінет міністрів України ухвалив рішення про продовження мораторію на перевірку бізнесу до кінця 2016 року. Про це було повідомлено Міністром економічного розвитку Айврасом Абромавічусом 25 червня 2015 року під час зустрічі з представниками Американської торгової палати та Європейської бізнес асоціації. На сьогодні дану Постанову КМУ ще не оприлюднено. Варто зазначити, що до продовження термін дії мораторій на перевірки бізнесу закінчувався 1 липня. Також Міністр розповів, що наступні півроку Міністерство працюватиме над тим, щоб знайти нові підходи до перевірок.

Офіційний портал Кабінету міністрів України, рубрика “Новини”, розміщено 25.06.2015р.

 

Оновлені ліцензійні умови діяльності з переробки уранових руд

            Держінспекція ядерного регулювання наказом від 27.05.2015 № 101 оновила Ліцензійні умови провадження діяльності з переробки уранових руд.

            Ліцензійні умови є обов’язковими для виконання суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії, які здійснюють або мають намір здійснювати діяльність з переробки уранових руд, в тому числі в частині її припинення шляхом ліквідації, перепрофілювання, тимчасового призупинення (консервації) переробного уранового об’єкта, незалежно від форм власності та підпорядкованості органам державного управління.

            Суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії здійснює діяльність з переробки уранових руд за умови отримання в установленому законодавством порядку ліцензії. Також він проводить оцінку та аналіз рівня радіаційної безпеки переробного уранового об’єкта та складає звіт про аналіз безпеки уранового об’єкта.

Під час здійснення ліцензованої діяльності суб’єкт забезпечує наявність:

– відповідної організаційної структури і кваліфікованого персоналу для підтримання належного рівня безпеки переробного уранового об’єкта;

– фінансових, матеріальних та інших ресурсів для забезпечення рівня безпеки переробного уранового об’єкта, передбаченого нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту, а також умовами провадження діяльності, зазначеними в ліцензії;

– фінансових ресурсів для відшкодування збитків від радіаційних аварій, які можуть статися під час здійснення ліцензованої діяльності, власними коштами або за рахунок коштів страховика.

            Також суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії визначає кваліфікаційні вимоги до персоналу і забезпечує навчання та перевірку знань з питань радіаційної безпеки персоналу та посадових осіб, які забезпечують ядерну та радіаційну безпеку.

            У разі бажання припинити здійснення ліцензованої діяльності суб’єкт подає до Держатомрегулювання заяву на внесення змін до ліцензії на здійснення діяльності з переробки уранових руд та комплект документів. Необхідний перелік документів передбачений Положенням про документи, що подаються для отримання ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії.

            У разі повного звільнення радіоактивних матеріалів та майданчика переробного уранового об’єкта від регулюючого контролю ліцензіат подає до Держатомрегулювання заяву на анулювання ліцензії.

Наказ Державної інспекції ядерного регулювання України від 27.05.2015 № 101 «Про затвердження Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з переробки уранових руд»

 

Підбірку підготувала: 

Вікторія Полянська, помічник юриста компанії «Західна консалтингова група»

X