fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 21.11.2016 пo 27.11.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 28 Nov 2016 Tags: , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 21.11.2016 пo 27.11.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Для полегшення ведення бізнесу скасовано майже 400 обмежень

Кабінет Міністрів 23 листопада оголосив про скасування майже 400 застарілих, непослідовних і часто суперечливих нормативних актів, які, як вважається, сприяють корупції та серйозно погіршують бізнес-середовище, а також про прийняття певних нормативних актів, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Як повідомили у відомстві, це рішення дозволить усунути значні перешкоди для ведення бізнесу в Україні і відкриє ринок України для нових інвестицій.

Серед скасованих актів ті, що створюють перешкоди у харчовому та транспортно-логістичному секторах, а також експлуатації природних ресурсів та енергетики, та серед іншого продукції подвійного призначення. До актів, прийнятих для поліпшення бізнес-клімату, належать спрощення ліцензування та доступу до ринку для компаній, діяльність яких пов’язана зі сферами IT, логістики, юридичних послуг, фармацевтики та агропромислового сектору. Було повідомлено, що повний список нормативних актів буде оприлюднено в найближчі дні.

Крім цього, Прем’єр-Міністр України зазначив, що ці зміни було розроблено з метою оптимізації ліцензування і процедур регулювання, а також зменшення адміністративного навантаження на бізнес в країні та прийняття нових регуляцій, що будуть послідовними, прозорими та зрозумілими для бізнесу.

Зокрема, прийнято рішення про скасування:

  • мінімального розміру оплати послуг нотаріусів на рівні 1% (Указ Президента від 10.07.1998 р №762);
  • заборони на змішування зерна різних сортів (правки до Наказу Мінагрополітики від 13.10.2008 р №661).

Також варто відзначити наступні дерегуляційні кроки Кабміну:

  • вдосконалено процедуру розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок;
  • скорочений термін отримання відомостей про грошову оцінку земельної ділянки заявником – до 1 дня;
  • внесені зміни до типового договору оренди землі, що дозволить скоротити кількість судових суперечок, пов’язаних з колізіями законодавства про оренду землі (зараз 20 тис. на рік);
  • оновлені і адаптовані правила розробки нафтових і газових родовищ, що значно зменшить тиск з боку контролюючих органів і мінімізує корупційні ризики;
  • затверджені нові ліцензійні умови протипожежного призначення (зменшення кількості робіт і послуг, що підлягають ліцензуванню, з 17 до 7), а також промислового вилову біоресурсів.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Кабінет Міністрів сьогодні оголосив про скасування майже 400 застарілих регуляторних актів» від 23.11.2016 року

Діють нові форми заяв в сфері держреєстрації бізнесу

23 листопада набув чинності наказ Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Ним, зокрема, затверджено 24 форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Серед затверджених форм: заява про держреєстрацію створення юридичної особи, заява про держреєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи, Заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем, Заява про держреєстрацію постійно діючого третейського суду і т.д.

Відповідно, втратив чинність наказ Мін’юсту від 06.01.2016 № 15/5 про затвердження форм заяв.

Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016 року № 3268/5

Платники податків отримали більше прав при розгляді їх скарг в ДФС

Удосконалено процедуру адміністративного оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень органів ДФС.

Зокрема, передбачено, що матеріали скарг платників податків розглядаються контролюючим органом на закритому засіданні.

Відкрите засідання відбувається виключно на підставі письмового клопотання платника податків про відкрите розгляді матеріалів скарги. При цьому не допускається відкрите розгляд скарги, якщо в матеріалах справи є відомості, що становлять державну таємницю. Клопотання про розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні має бути заявлено одночасно з поданням скарги, і розглядається контролюючим протягом 10 робочих днів з моменту його отримання.

Платник може брати участь в засіданні особисто або через представника (в тому числі, адвоката). При цьому він отримав право:

– знайомитися з матеріалами перевірки та адміністративного оскарження в електронній та письмовій формі, робити з них копії, виписки з допомогою технічних засобів;

– здійснювати технічну фіксацію засідання з розгляду матеріалів скарги за допомогою фото-, відео-, звукозапису;

– заявляти клопотання, що стосуються предмета розгляду скарги (в тому числі, про надання пояснень особами, які проводили перевірку; про присутність під час відкритого розгляду матеріалів скарги представників ЗМІ).

Ці та інші зміни до Порядку оформлення і подачі скарг платниками податків і їх розгляду контролюючими органами внесені наказом Мінфіну від 28.09.2016 № 849, який набув чинності 25 листопада.

Наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2016 року № 849 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами»

Спрощено доступ українського бізнесу до валютних кредитів за участю ЕКА

Національний банк України полегшив українському бізнесу умови для припливу кредитних ресурсів в іноземній валюті і вдосконалив механізм запобігання їх відтоку за межі України.

З цією метою постановою Правління НБУ від 22 листопада № 404 внесено зміни до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.

Документом зроблено виняток із загального порядку контролю за дотриманням максимальної процентної ставки за зовнішніми кредитами або позиками, які резидент-позичальник (як підприємство, так і фінансова установа) залучає від нерезидента-кредитора за участю експортно-кредитного агентства (ЕКА).

Зараз НБУ здійснює контроль, щоб вартість зовнішніх приватних запозичень у формі кредитів або позик в інвалюті не перевищувала граничний розмір (розмір максимальних процентних ставок, які встановлені постановою НБУ від 03.08.2004 № 363). Але в подальшому під час такого контролю за розміром виплат резидента за користування кредитом не будуть враховуватися платежі, які резидент надає нерезиденту для відшкодування фактичних витрат нерезидента з оплати послуг (винагороди, премії, комісії тощо) ЕКА. При цьому ЕКА має бути в переліку, наведеному на офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку.

Очікується, що такий крок розширить можливості для доступу резидентів до зовнішніх кредитних ресурсів, що надаються за участю ЕКА.

Також Нацбанк додатково передбачив проведення банками аналізу джерел походження коштів в іноземній валюті у резидентів (які не мають статусу фінансової установи), які мають намір використовувати цю валюту для надання позик нерезидентам. Такий захід унеможливить використання резидентами-підприємствами інвалюти, яка була отримана в якості кредиту або позики, для надання позики нерезиденту за межами України на підставі індивідуальної ліцензії НБУ.

Постанова набирає чинності з 30 листопада 2016 року.

Постанова Правління Національного банку України від 22.11.2016 року № 404 «Про затвердження Змін до Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам»

Особливості звільнення сумісника в разі прийняття на посаду основного працівника

Мінсоцполітики у листі від 28.10.2016 р. №401/06/186-16 зазначило, що звільнення з роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ й організацій провадиться, зокрема, у разі прийняття працівника, який не є сумісником (пункт 8 Положення №43). Норми цього пункту поширюються лише на працівників державних підприємств, установ і організацій.

Припинення трудового договору з сумісником у цьому випадку провадиться на підставі статті 7 КЗпП, що й відображається у відповідному наказі (розпорядженні) роботодавця.

При цьому законодавством не встановлено обов’язку попереджати сумісника про наступне звільнення, а також необхідності подання працівником заяви на звільнення.

Виходячи зі змісту ст. 43-1 КЗпП звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, є розірванням трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 40 КЗпП, зокрема, встановлено, що звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці не допускається.

Режим робочого часу працівника встановлюється за угодою між ним і власником або уповноваженим ним органом.

Разом з тим враховуючи, що працівники державних підприємств, установ, організацій мають право працювати на умовах сумісництва не більше чотирьох годин на день (тобто не більше ніж на 0,5 ставки), прийняття на цю роботу працівника, який не є сумісником, передбачає виконання роботи на умовах неповного робочого часу (тобто не більше ніж на 0,5 ставки).

В іншому випадку (тобто у випадку виконання роботи більше ніж чотири години на день) роботодавцю слід вносити зміни до штатного розпису.

Норм щодо звільнення з роботи за сумісництвом працівника підприємств, установ, організацій інших форм власності у зв’язку з прийняттям на цю роботу працівника, який не є сумісником, законодавство не містить.

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «особливості звільнення сумісника в разі прийняття на посаду основного працівника» від 23.11.2016 року

З 1 грудня збільшується мінімальна заробітна плата

Нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (зі змінами) з 1 грудня 2016 року підвищується розмір мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму.

Розмір мінімальної заробітної плати – 1600 грн.

Прожитковий мінімум буде наступним:

  • діти до 6 років – 1355 грн;
  • діти у віці від 6 до 18 років – 1689 грн;
  • працездатні особи – 1600 грн;
  • особи, які втратили працездатність – 1247 грн;
  • загальний показник – 1544 грн.

Розмір мінімальної заробітної плати впливає на розрахунок єдиного соціального внеску – з 01.12.2016 р становитиме 352,00 грн (1600 грн х 22%).

Також зміниться максимальна величина доходу, на яку потрібно нараховувати ЄСВ. Вона становить 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених в місяць нарахування доходу. Тому з 01.12.2016 р вона буде дорівнювати 40 000 грн (1600 грн х 25).

Відповідно збільшиться максимальний розмір нарахованого ЄСВ. З 01.12.2016 р він складе 8800 грн (40 000 грн х 22%) або 3364 грн (40 000 грн х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юрособа.

   Без змін залишаються:

   – розмір податкової соціальної пільги;

   – граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги;

   – граничний розмір добових;

   – сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків;

   – сума нецільової благодійної допомоги;

   – ставки єдиного податку для I і II групи;

   – ставка податку на нерухоме майно.

Закон України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VIII

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

X