fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 06.03.2017 по 12.03.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 13 Mar 2017 Tags: , , , ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 06.03.2017 по 12.03.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

 

З питанням про розїзний характер роботи податкова «послала» до Мінсоцполітики

На жаль, процитувавши норми, податкова так і не відповіла на запитання – як  слід оформляти доставку працівником (водієм) вантажу – як відрядження чи як доплата за роз’їзний характер роботи. Наведені аргументи та посилання на адресу Мінсоцполітики , такі.

Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 N 59 (далі – Інструкція N 59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію N 59 як допоміжний (довідковий) документ.

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції N 59 службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

Згідно з пп. “а” пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Зауважуємо, що питання правомірності оформлення юридичною особою поїздок своїх працівників – водіїв у вигляді службових відряджень з метою виконання ними службових доручень з доставки вантажу не належить до компетенції Державної фіскальної служби України, а знаходиться у правовому полі Міністерства соціальної політики України.

Лист ДФС від 23.02.2017 р. № 3843/6/99-99-13-02-03-15

Вартість подарунка у 2017 році, що неоподатковується

Фіскали вірно підсумували, що якщо вартість подарунка, який надається платнику податків, не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, то така вартість не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Для 2017 року величина становить 800 грн. ( 3200*25%)

У разі якщо вартість подарунка перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням п. 164.5 ст. 164 Кодексу, тобто коефіцієнт застосовується виключно до суми перевищення.

Лист ДФС від 24.02.2017 р. N 2985/5/99-99-13-02-03-16

Для бухгалтерів, яким «пощастило» із перерахунком ПДВ по необоротних активах

Податківці роз’яснили, що перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях здійснюється платниками в порядку, що діяв до дати набрання чинності Законом № 643 (протягом 1, 2, 3 років). Такий перерахунок здійснюється в таблиці 3 додатка 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ, включаючи і випадки, коли в другому/третьому році були відсутні звільнені від оподаткування операції.

Особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг в оподатковуваних операціях за результатами 2016 року  роз’яснено у листі ДФС від 12.01.2017 № 599/7/99-99-15-03-02-17

Лист ДФС від 08.02.2017 № 2377/6/99-99-15-03-02-15

Для осіб, що займаються незалежною професійною діяльністю пільг по ЄСВ не передбачено

Податківці слушно наголосили, що частиною 4 статті 4 Закону № 2464 з урахуванням змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено, що звільняються від сплати за себе єдиного внеску особи, зазначені в пункті 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виняткову за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тобто від сплати єдиного внеску за себе звільняються фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464), які є пенсіонерами за віком або інвалідами. Таким чином, Законом № 2464 не визначені пільги зі сплати єдиного внеску для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

За даними Головного управління ДФС в Дніпропетровській області

Адвокати мають право на витрати, лише згадані у нормативних актах

Податківці у Волинській області роз’яснили, що Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року №465. При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міндоходів України від 30.12.2013 №885.

Таким чином, при визначені сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови №465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом №1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

– витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту);

– витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування.

ГУ ДФС у Волинській області

Оподаткування спадщини та подарунків, отриманих родичам другого ступеня споріднення будуть змінені

Основна суть закону, який Верховна рада прийняла 23.02.2017 року полягає в тому, що спадщина, отримана спадкоємцями другого ступеня споріднення, також буде обкладатися ПДФО за нульовою ставкою, як і спадок від родичів першого ступеня споріднення.

Подарунки від родичів першого та другого ступеня споріднення будуть і надалі оподатковуватися за правилами спадщини , тобто за нульовою ставкою, якщо отриманий від родичів першого та другого ступеня споріднення, а від більш далеких родичів, друзів, знайомих – за ставкою 5%. З подарунків, отриманих від нерезидента України, або ж від резидента нерезидентом України ставка ПДФО становитиме 18%. Подарунки від юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців будуть обкладатися податком як додаткове благо – за ставкою 18%.

При цьому в разі успадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, чи подарунків, що оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини або подарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів, визначена відповідно до закону.

Після підписання президентом та опублікування, самим законом передбачено набрання чинності «заднім» числом , тобто з 1 січня 2017 року.

Законопроект №0940, прийнято 23.02.2017 року, на підпис президенту відправлено 6.03.2017р.

У яких випадках проведення атестації робочих місць є обовязковим

На думку Держпраці  у Кіровоградській області, наявність робіт, професій (посад) у зазначених нижче Списках є обов’язковою підставою для проведення атестації, а саме:

  1. Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затв. постановою КМУ від 24.06.2016 р.№ 461),
  2. Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затв. постановою КМУ від 17.11.1997 р.№ 1290,
  3. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затв. постановою КМУ від 21.02.2001 р.№ 163.

Роз’яснення на офіційному сайті управління Держпраці в Кіровоградській області

На кого поширюється умови генеральної угоди

На думку Мінсоцполітики, обов’язковими для підприємства положення Генеральної угоди будуть якщо і роботодавець, і працівники цього підприємства представлені суб’єктами Сторін Угоди через відповідне членство та на підставі установчих документів (статутів, положень тощо).

Перелік суб’єктів Сторони роботодавців і профспілкової Сторони Угоди та їх членських організацій наведено у додатках 1 і 2 до Угоди. Суб’єктом Сторони органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.

Однак підприємству, для якого положення Генеральної угоди не обов’язкові, законами України “Про колективні договори і угоди”, “Про соціальний діалог в Україні” не забороняється їх застосування.

Роботодавець і працівники можуть у межах повноважень прийняти узгоджене рішення керуватися її нормами та положеннями.

Лист Мінсоцполітики від 21.11.2016 р. N 415/0/15-16/18

Особливості нарахування ПДВ зобовязання на основні засоби, що вибувають

Податківці окреслили два різновиди ситуації щодо вибуття основних засобів, які матимуть різні податкові наслідки. За першою – основні засоби вибувають за самостійним рішенням платника. У цьому випадку, має місце операція з постачання. Об’єктом оподаткування буде звичайна ціна, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації, згідно ст.189.9 ПКУ.

І друга ситуація – основні засоби вибувають не з причин самостійного рішення платника, а саме – вони ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням . У такому разі , операція з поставки відсутня, ПДВ зобов’язання не виникає. В даному випадку за аргумент слугує абз.2 ст. 189.9 та пп.14.1.191 ПКУ.

Лист ДФСУ від 10.02.2017 р. N 2713/6/99-99-15-03-02-15

Які доплати слід враховувати до мінімальної зарплати

Частиною другою статті 31 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру.

Це чотири види нарахувань:

  • доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я,
  • доплати за роботу в нічний та надурочний час,
  • за роз’їзний характер робіт,
  • премії до святкових і ювілейних дат.

До таких різновидів нарахувань, на думку Мінсоцполітики, відносяться:

  • доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць;
  • доплата за використання дезинфікуючих засобів та прибирання туалетів;
  • за роботу у зоні відчуження;
  • доплата за роботу у нічний час.

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 31 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати, наприклад:

– за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських,

– за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15 відсотків у зв’язку із шкідливими та важкими умовами праці,

– доплати за роботу у вечірній час,

– суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника,

– розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт,

– інтенсивність праці,

–  керівництво бригадою,

– наставництво,

– ненормований час,

– економію матеріалів та ресурсів (зокрема водіям за економію пального),

– допуск до державної/комерційної таємниці,

– за науковий ступінь;

– надбавки за класність водіям легкових автомобілів,

– виконання особливої роботи на термін її виконання,

– високі досягнення в праці,

– знання/використання у роботі іноземних мов,

– вислугу років і безперервний час роботи,

– почесні та спортивні звання,

– за особливі умови роботи бібліотечним працівникам,

– ранг державного службовця,

– престижність педагогічної роботи;

– підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні;

– всі види премій, крім перелічених в частині другій статті 31 Закону;

– сума індексації

– тощо включаються до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

Лист Мінсоцполітики Щодо забезпечення рівня мінімальної зарплати від 17.02.2017 р. N 391/0/101-17/282

Як порахувати відпускні, які починаються з 1-го числа місяця

Мінсоцполітики роз’яснив, що коли нарахування середньої заробітної плати проводиться до закриття відомостей на заробітну плату, після проведення нарахування усіх виплат працівнику можуть здійснити перерахунок середньої заробітної плати із урахуванням донарахованих сум.

Слід зазначити, що для працівників-відрядників дану ситуацію регулює п.2 Порядку №100, а саме – коли відсутні оперативні дані для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду для працівників з відрядною оплатою праці, цей місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.

Лист Мінсоцполітики від 06.02.2017 р. N 272/0/101-17/282

Порядок обліку платників податків з 19.03.2017 року будуть змінені

З 19.03.2017 року довідка за ф. 4-ОПП остаточно буде відмінена для суб’єктів господарювання, дані про які включаються в ЄДР.

Для усіх інших, зокрема фізичних осіб самозайнятих, постійних представництв нерезидентів, договорів про спільну діяльність, замість довідки 4-ОПП взяття на облік підтверджуватиме довідка за формою 34-ОПП.

Наказ Мінфіну від 21.12.2016 р. № 1125

Списання продукції в межах та понад норму природнього убутку – податкові наслідки

У зазначеному листі податківці розглядають дві ситуації – 1) списання у межах норм природнього убутку та 2) списання понад природній убуток.

 У разі якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, понад норми природного убутку, така продукція не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то підприємство повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання таких товарів (сировини).

У разі списання втрат, що виникли при зберіганні і транспортуванні виробленої сільськогосподарської продукції, у межах норм її природного убутку, та якщо під час придбання (виготовлення) товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, податкові зобов’язання з ПДВ підприємством не нараховуються, а податковий кредит не коригується за умови, що вартість таких товарів включається до вартості іншої готової продукції. У разі недотримання цієї умови за такими товарами визначаються податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Лист ДФСУ від 06.02.2016 р. № 2105/6/99-99-15-03-02-15.

Заплановані зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків

Основні тези проекту такі:

  • Річний план-графік складається починаючи з 2018 року
  • План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
  • При формуванні річного плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік

Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» оприлюднено 03.03.2017 року на сайті ДФС

X