Дайджест новин законодавства і практики
за період з 30.05.2016 по 05.06.2016
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Помилки в декларації на нерухомість
Податківців запитали, яким чином можна виправити помилку в декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно вказано тип об’єкта нерухомості.
Так, у випадку допущення помилки в колонці 2 «Тип об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості» основна частина Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється наступним чином:
у рядку 1 в колонці 2 зазначається виправлений (вірний) код типу об’єкта нерухомості, заповнюються колонки 3-11;
рядок 6 заповнюється згідно порядку заповнення Декларації;
у рядку 7 у відповідній колонці (8-11), яка відповідає кварталу, що уточнюється, вказується значення відповідної колонки (8-11) рядка 6 раніше поданої Декларації;
рядки 8-13 заповнюються згідно порядку заповнення Декларації.
Разом з уточнюючою Декларацією обов’язково подається уточнений додаток до Декларації «Відомості про наявні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості».
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підрубрика 106.07
Декларування реалізації підакцизних товарів – алкогольних напоїв та тютюнової продукції та Звіт № 1-ОА та № 2-РС
Податківці розповіли, що передача алкогольних напоїв за договорами зберігання є реалізацію підакцизних товарів і, відповідно, є об’єктом оподаткування акцизним податком.
Відповідно до Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА та № 2-РСякщо підприємство має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, звіти заповнюються в цілому по підприємству з урахуванням усіх структурних одиниць.
При цьому зберігач відображає обсяги продукції у гр. 3 „залишок продукції на початок звітного місяця” та гр. 12 „залишок продукції на кінець звітного місяця” звіту № 1-ОА, а поклажодавець у гр. 14 „примітки” звіту № 2-РС зазначає обсяги алкогольних напоїв, які передані на зберігання.
В графах 1 – 9 додатка 3 до Декларації акцизного податку декларуються оподатковувані обороти, які фактично відбулися у звітному періоді із урахуванням діючих у цей період ставок акцизного податку.
Таким чином, данні декларації акцизного податку за відповідний податковий період в частині реалізованої продукції повинні дорівнювати обсягам звітів № 2-РС та № 1-ОА.
Лист Державної фіскальної служби України “Про надання інформації” від 25.05.2016 №11456/6/99-99-12-02-02-15
Середньоринкова вартість авто – визначаємо для сплати податку
Фіскали розповіли, як визначити середньоринкову вартість автомобіля для оподаткування його транспортним податком.
Так, об’єктом оподаткування є легковi автомобiлi, з року випуску яких минуло не бiльше п’яти рокiв та середньоринкова вартiсть яких становить понад 750 розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на 1 сiчня податкового (звiтного) року – 1 033 500,00 грн. (1 378,00 грн. × 750).
Порядок визначення середньоринкової вартостi легкових автомобiлiв, затверджений постановою Кабiнету мiнiстрiв України вiд 10.04.2013 № 403 «Про затвердження Порядку визначення середньоринкової вартостi легкових автомобiлiв, мотоциклiв, мопедiв».
Згiдно п. 4 Порядку джерелом iнформацiї про цiни нових транспортних засобiв в Українi є офiцiйнi прайс-листи виробникiв (дилерiв) або довiдковi данi про цiни щодо iдентичних або аналогiчних нових транспортних засобiв в Українi чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податкiв та зборiв, що визначаються вiдповiдно до законодавства.
Ідентичними є транспортнi засоби, в яких збiгаються такi ознаки i параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, унiверсал тощо); модель; конструкцiя привода тягових колiс; тип та робочий об’єм двигуна; тип коробки передач та iнших складникiв силової передачi; габаритнi розмiри; рiк випуску; технiчнi характеристики.
Розбiжностi можуть стосуватися комплектностi та укомплектованостi, пробiгу та технiчного стану (п. 5 Порядку).
Якщо неможливо визначити цiну iдентичного нового автомобiля в Українi (немає необхiдних даних), допускається використання даних щодо аналогiчних автомобiлiв.
Аналогiчними є транспортнi засоби, в яких збiгаються такi ознаки i параметри для легкових автомобiлiв: тип кузова (седан, унiверсал тощо); призначення (дорожнi, позадорожнI); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий об’єм двигуна; привод тягових колiс (передньоприводнi, задньоприводнi, повноприводнI); тип коробки передач; габаритнi розмiри; комплектнiсть; кiлькiсть дверей.
Пунктами 7-9 Порядку визначено, що за наявностi кiлькох аналогiв аналогiчним транспортним засобом є транспортний засiб одного виробника (країни-виробника).
У разi коли неможливо визначити цiну iдентичного нового транспортного засобу в Українi, допускається використання даних щодо аналогiчних транспортних засобiв.
У разi коли неможливо визначити цiну нового транспортного засобу в Українi, використовується iнформацiя про його цiну в країнах-виробниках (експортерах).
У разi коли неможливо визначити цiну нового транспортного засобу в Українi згiдно з пунктами 4-9 цього Порядку, допускається використання iнформацiї про цiни нових транспортних засобiв, зазначеної у спецiалiзованих перiодичних виданнях для продажу транспортних засобiв, комп’ютерних програмах та Інтернетi тощо.
Лист МГУ ДФС — Центрального офісу з ОВП від 14 квітня 2016 року № 8081/10/28-10-01-3-11 «Щодо визначення середньо ринкової вартості автомобіля»
Що з курсовими різницями при трансфертному ціноутворенні
Податківців запитали, чи враховуються при визначені критеріїв передбачених п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ курсові різниці за операціями в іноземній валюті.
Так, для визнання господарських операцій контрольованими при обчисленні річного доходу платника податків (понад 50 мільйонів гривень) враховуються доходи від курсової різниці за відповідний податковий (звітний) рік.
Для обчислення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом – понад 5 мільйонів гривень в іноземній валюті такі доходи враховуються на дату їх здійснення у гривневому еквіваленті.
Тому курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не враховуються при визначенні обсягу господарських операцій для цілей трансфертного ціноутворення.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підрубрика 137.03
Вихід засновника з товариства: виплата частки майном
Фіскали надали роз’яснення щодо виникнення у юридичної особи – платника єдиного податку податкових зобов’язань при передачі майна учасникам в рахунок повернення їм вкладів до статутного капіталу.
Якщо засновник при його виходi з товариства отримує вiд емiтента корпоративних прав — юридичної особи — платника єдиного податку майно (основнi засоби, товари) замiсть грошових коштiв, які були внесенi таким засновником, то така операцiя для платника єдиного податку прирiвнюється до продажу такого майна.
При цьому якщо вартiсть майна (основних засобiв, товарiв) дорiвнює або вища вартостi внеску до статутного фонду, здiйсненого засновником в грошовiй формi, то об’єкт оподаткування у юридичної особи — платника єдиного податку не виникає.
У разi якщо вартiсть майна (основних засобiв, товарiв) є нижчою вартостi внеску до статутного фонду, то частина внеску, яка залишається неповерненою засновнику, у разi його виходу iз засновницького складу, має бути включена до складу доходу емiтента корпоративних прав — юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи.
Лист Головного управління ДФС у Вінницькій області від 06 травня 2016 року № 839/10/02-32-12-03 «Щодо роз’яснення чи виникають у юридичної особи податкові зобов’язання при передачі майна учасникам в рахунок повернення їм вкладів до статутного капіталу»
Залишкова вартість невиробничих фондів
Податківці розглянули питання щодо порядку розрахунку залишкової вартості невиробничих фондів.
Так, відомо, що при розрахунку амортизації основних засобів застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім “виробничого” методу.
Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.
Невиробничі основні засоби – це основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.
Оскільки невиробничі основні фонди не підлягають амортизації, то залишкова вартість таких основних фондів не визначається в податковому обліку і при формуванні різниць не враховується.
Лист Головного управління ДФС у Тернопільській області “Щодо порядку розрахунку залишкової вартості вказаних невиробничих фондів” від 22.04.2016 р. № 678/10/19-00-12-02-28/3971
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
