fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 30.05.2016 пo 04.06.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 Jun 2016 Tags:

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 30.05.2016 пo 04.06.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Спрощена процедура анулювання випуску акцій

3 червня набрало чинності рішення НКЦПФР від 12.04.2016 № 411 про затвердження Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій.

Зміни спрощують процедуру зупинення обігу та анулювання випусків акцій, пов’язаних у тому числі з процесом реорганізації акціонерних товариств. Таке спрощення буде особливо актуальним для АТ, які не можуть виконувати вимоги нового законодавства і мають намір піти з ринку, але до сих пір не анулювали випуски ЦП.

Тепер Комісія зможе скасовувати реєстрацію випуску акцій АТ на основі підтвердження з Єдиного державного реєстру відомостей про припинення такого товариства шляхом його ліквідації.

Скорочено перелік документів, що надаються регулятору у випадках призупинення або поновлення обігу акцій, а також скасовано реєстрацію випуску акцій і спрощений порядок скасування реєстрації випусків акцій на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 12.04.2016 року № 411 «Про затвердження Змін до Порядку скасування реєстрації випусків акцій»

Удосконалено порядок розгляду скарг у сфері держреєстрації

Уряд постановою від 1 червня 2016 року № 345 вніс зміни до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Удосконалено окремі положення процедури розгляду скарг і притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Мін’юсту.

Зокрема, закріплюється право суб’єкта розгляду скарги на складання протоколу про адміністративне правопорушення в порядку, визначеному Мін’юстом, в разі якщо комісія при розгляді скарги виявляє адміністративне правопорушення в сфері держреєстрації, відповідальність за вчинення якого передбачена статтями 166-11 (Порушення законодавства про держреєстрацію юросіб і ФОП) і 166-23 (Порушення порядку держреєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень) КпАП.

Крім того, зміни передбачають, що скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. В такому випадку скарга залишається без розгляду.

Постанова КМУ від 01.06.2016 року № 345 «Про внесення змін до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації»

Уточнено нюанси перевірок системи контролю якості аудиторських послуг

Аудиторська палата рішенням від 26.05.2016 № 325/13 внесла зміни до Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг.

Розділ 9 Положення доповнено нормою, якою визначено, що свідоцтво про відповідність системи контролю якості діє до кінця року, але не пізніше, ніж дата прийняття рішення АПУ за результатами чергової планової перевірки системи контролю якості.

Також встановлено, що за результатами планової або позапланової перевірки системи контролю якості Аудиторська палата має право анулювати свідоцтво про відповідність системи контролю якості.

Позапланово за поданням комісій АПУ та за рішенням АПУ можуть бути перевірені суб’єкти аудиторської діяльності:

– за їх власною ініціативою;

– за результатами моніторингу, який здійснюється комісіями АПУ.

Рішення вступає в силу з 1 липня 2016 року.

Рішення Аудиторської палати України від  26.05.2016   року № 325/13 «Про внесення змін до Положення про зовнішні перевірки системи контролю якості аудиторських послуг»

Спори з фізичними і юридичним особами відносяться до різного судочинства

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 18 травня 2016 розглянув справу № 6-2578цс15 про відшкодування витрат в порядку регресу і стягнення франшизи.

При розгляді була сформована наступна правова позиція.

Частинами першою і другою статті 15 ЦПК визначено, що в порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до статей 1, 12 ГПК господарському суду підвідомчі справи між юридичними особами по спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Розгляд справ між юридичними особами віднесено до компетенції господарського суду.

У справі, що розглядалась, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду з позовом до фізособи, ПАТ« НАСК «Оранта» про відшкодування витрат в порядку регресу і стягнення франшизи.

Отже, зазначена справа в частині позовних вимог до «Оранти» про відшкодування витрат в порядку регресу не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Положеннями частини першої статті 340 ЦПК передбачено, що судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постанова Верховного Суду України від 18.05.2016 року у справі № 6-2578цс15

В Україні з’являться приватні виконавці

Верховною Радою 2 червня прийнятий Закон «Про органи і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів».

Закон визначає основи організації та діяльності по примусовому виконанню судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями.

Таким чином, в Україні вводиться інститут приватних виконавців, визначається їх правовий статус, регулюється процедура придбання і зупинки права на здійснення відповідної діяльності, визначаються особливості їх фінансового забезпечення тощо

Відповідно, визнається такою, що втратила силу Закон «Про державну виконавчу службу». Також внесено зміни до КК, КПК, закони «Про страхування», «Про запобігання корупції» та ін.

Також прийнятий Закон «Про виконавче провадження», яким визначено умови і порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку.

Встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у даному Законі органів і осіб, спрямованих на примусове виконання рішень.

Відповідно до закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:

– виконавчих листів і наказів, що видаються судами в передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів і на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

– ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних виробництвах у випадках, передбачених законом;

– виконавчих написів нотаріусів;

– посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

– постанов держвиконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних або приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основного винагороди;

– постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адмінправопорушення у випадках, передбачених законом;

– рішень інших державних органів та рішень Нацбанку, які законом визнані виконавчими документами;

– рішень ЄСПЛ з урахуванням особливостей, а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

– рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень.

Внесено зміни до КЗпП, КпАП, ГПК, закони «Про заставу», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і ряд інших законодавчих актів.

Проект Закону України від 14.08.2015 року №  2506а «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; Проект Закону України від 14.08.2015 року № 2507а «Про виконавче провадження»

Прийнято новий Закон про судоустрій

2 червня Верховна Рада прийняла Закон «Про судоустрій і статус суддів», який був поданий Президентом як імплементаційний щодо конституційних змін в частині правосуддя, вже схвалених в першому читанні.

Закон передбачає:

– перехід до 3-ланкової судової системи з Верховним Судом в якості касаційної інстанції;

– створення нових спеціалізованих судів – Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду; формування суддівського корпусу цих судів через відкриті конкурси, в яких зможуть брати участь як судді, так і адвокати та науковці з опредленія стажем;

– створення Вищої ради правосуддя з громадською радою; реорганізацію всіх місцевих судів – суди стануть окружними, процес залежить від адміністративно-територіальної реформи;

– розширення переліку підстав звільнення суддів;

– моніторинг способу життя судді (включаючи дані про родичів);

– порядок обрання голів суддів, їх повноваження і т.д.

Проект Закону України від 30.05.2016 року № 4734 «Про судоустрій і статус суддів»

До початку осені фінустанови повинні публікувати інформацію про себе в Інтернеті

7 червня набере чинності розпорядження Нацкомфінпослуг від 19.04.2016 № 825, яким затверджено Положення про розкриття фінансовими установами інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи і на веб-сайтах (веб-сторінках) фінансових установ, а також внесено зміни до Положення про Державний реєстр фінансових установ.

Даним розпорядженням встановлено 3-місячний термін з дати вступу в силу:

– для створення і розміщення фінансовими установами власних веб-сайтів (сторінок) в мережі Інтернет (у разі їх відсутності на дату набрання чинності розпорядження);

– для розкриття фінустановами на своїх сайтах (сторінках) інформації, визначеної частиною четвертою статті 12-1 Закону про фінпослуги, в обсязі, встановленому вищевказаними Положенням про розкриття. Йдеться про наступні відомості:

  • повне найменування, ідентифікаційний код та місцезнаходження фінансової установи;
  • перелік фінансових послуг, що надаються фінустановою;
  • відомості про власників істотної участі (в тому числі осіб, що здійснюють контроль за фінансовою установою);
  • відомості про склад наглядової ради і виконавчого органу фінустанови;
  • відомості про відокремлені підрозділи фінустанови;
  • відомості про ліцензії та дозволи, видані фінустанові;
  • річна фінансова і консолідована фінзвітність;
  • відомості про порушення провадження у справі про банкрутство, застосування процедури санації фінустанови;
  • рішення про ліквідацію фінансової установи;
  • інша інформація про фінаучрежденіі, що підлягає оприлюдненню відповідно до закону.

Для подання фінансовими установами в Нацкомфінпослуг документів, визначених підпунктом 2 пункту 1 розділу ХVII Положення про Держреєстр фінустанов (застосовується до фінустанов, які на дату набрання чинності розпорядження № 825 не подавали в Нацкомфінпослуг реєстраційні картки юрособи з заповненими полями про адреси їх веб-сайтах (сторінках) в мережі Інтернет).

Також передбачено, що розкриття інформації в загальнодоступній базі даних про фінансові установи здійснюється шляхом розміщення на офіційному сайті Нацкомфінпослуг інформації та відомостей Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Нацкомфінпослуг.

Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 19.04.2016 № 825 «Про затвердження Положення про розкриття фінансовими установами інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних про фінансові установи та на веб-сайтах (веб-сторінках) фінансових установ та про внесення змін до Положення про Державний реєстр фінансових установ»

Обов’язкова держреєстрація інвестицій скасовується

Верховна Рада 31 травня ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій».

Законом скасовується держреєстрація інвестицій, натомість запроваджується подача форм і термінів статистичної звітності про вже здійснені іноземні інвестиції.

Реалізація таких змін дозволить максимально спростити залучення іноземних інвестицій в економіку України.

Закон вступає в силу з дня, наступного за днем ​​його опублікування.

Документи, подані до набрання чинності цим Законом до органу держреєстрації для держреєстрації іноземних інвестицій, і документи, подані до набрання чинності Законом в територіальний орган УКРІНФОРМ для підтвердження інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій, повертаються іноземним інвесторам або уповноваженим ним особам без розгляду.

Іноземні інвестиції, зареєстровані до набрання чинності Законом, і іноземні інвестиції, які не зареєстровані до набрання чинності Законом, мають рівне право на отримання пільг та гарантій, передбачених Законом про режим іноземного інвестування.

Проект Закону України від 30.04.2015 року № 2763 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій»

Про переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором

Згідно ст. 33 Кодексу законів про працю України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.

Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється (пункт 6 статті 36 Кодексу).

Згідно ст. 33 Кодексу власник або уповноважений ним орган має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Також тимчасове переведення на іншу роботу можливе в разі простою. Зокрема, простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Рішення про переведення оформляється відповідним наказом-роботодавця, в якому має бути обов’язково чітко встановлено термін такого переведення — наприклад, один місяць.

На відміну від постійних переведень, відомості про тимчасове переведення до трудової книжки і облікових документів працівника не заносяться. Коли ж закінчується термін переведення, працівник повертається до виконання попередньої роботи без видання окремого наказу.

Офіційний портал Управління держпраці у Хмельницькій області; рубрика «Новини», підрубрика «Правомірність переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором»

Колективний договір не може встановлювати відпустку за свій рахунок більш 15 днів

Мінсоцполітики в листі від 29.04.2016 р. № 243/13/116-16 розглянуло питання щодо відпусток без збереження заробітної плати.

Зокрема, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР передбачено: законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Така норма не поширюється на відпустки без збереження заробітної плати, оскільки такий вид відпусток визначений Законом про відпустки та встановлена конкретна тривалість цих відпусток.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону про відпустки, інші види відпусток, передбачені колективним договором, угодою та трудовим договором, мають бути оплачені. Установлення інших видів неоплачених відпусток є порушенням законодавства про працю.

Лист Міністерства соціальної політики України від 29.04.2016 р. № 243/13/116-16 «Щодо відпусток без збереження заробітної плати»

Щодо відпусток без збереження заробітної плати

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

X