fbpx
[get_banners]

Організація діяльності адвоката та оподаткування адвокатської діяльності

In: Адвокатске бюро Яновський і партнери, Статті податкова тематика, Статті правова тематика 08 Nov 2020
контакти Адвокатського бюро “Яновський і партнери”

+38 (032) 247-01-00+38 (067) 000-13-27

е-mail: yp@zkg.ua Viber Messenger Telegram

Організація діяльності адвоката, облік і оподаткування адвокатської діяльності

Згідно ст. 4 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Закон):

адвокат здійснює  адвокатську діяльність наступним чином:  індивідуально або через адвокатське бюро (надалі – АО) чи адвокатське об’єднання, (надалі – АБ), що є організаційними формами адвокатської діяльності.

Розглянемо оподаткування такої діяльності в цих двох випадках – у разі створення юридичної особи та при здійснення діяльності як самозайнята фізична особа.

Юридична особа

Бюро чи об’єднання? І те і інше – юридична особа з однією різницею – кількість засновників. У АБ є лише один засновник, а саме найменування АБ повинно містити прізвище такого адвоката – засновника. АО об’єднує декількох адвокатів засновників. Тут фантазія щодо найменування може бути різноманітною, проте, формулювання «адвокатське об’єднання», тепер обов’язково має вказуватися у найменуванні юридичної особи для того, щоб бачити її організаційно-правову форму (ст.  90 Цивільного кодексу. Надалі – ЦК).

 

Для юридичних осіб в Україні існує дві системи оподаткування: загальна і спрощена. Загальна – передбачає сплату податку на прибуток. Спрощена – сплату податку з обігу у % (єдиний податок). Є ще один  (під)варіант загальної системи  – дехто визначає АБ/АО як неприбуткову організацію.

 

Спрощена система

Аналізуючи законодавство в теперішньому часі, – АО/АБ може обрати спрощену систему оподаткування. Згідно п. 291.5 Податкового кодексу (надалі – ПК) серед тих осіб, які не можуть бути суб’єктами сплати єдиного податку ми не знаходимо суб’єктів, які здійснюють адвокатську діяльність. Отже, АО чи АБ може застосовувати спрощену систему оподаткування  зареєструвавшись платником єдиного податку у відповідній групі (ст. 291 ПК) та обравши відповідну відсоткову ставку згідно ст. 293 ПК. Це може бути 3% або 5% для 3-ї групи залежно від того, чи така організація буде зареєстрована як платник ПДВ. 

Загальна система оподаткування

Ст. 19 Закону  визначає види адвокатської діяльності. За своєю суттю всі види адвокатської діяльності – це надання послуг юридичним та фізичним особам. 

ПК, даючи визначення поняття “постачання послуг” для оподаткування податком на прибуток – вказує на будь-яку операцію, що не є операцією з поставки товару…., а також надання послуг, які споживаються в процесі здійснення господарської діяльності або в процесі вчинення певної дії ( п.14.1.185 ) 

Підставою для надання послуг адвокатом при здійсненні адвокатської діяльності є договір про надання правової допомоги (ст. 26 Закону). А ст. 30 цього ж Закону визначає, що формою винагороди за надання  правової допомоги є гонорар.

 

В підсумку ми маємо чистої води надання послуг юридичною особою іншим юридичним та фізичним особам. Ці послуги є оплатними. І хоча Закон  містить норму про надання адвокатом безоплатної правової допомоги (ст. 25) – мова в нашій консультації йде саме про оплатні послуги.

Отже, до складу доходу АО чи АБ будуть включені  всі надходження, отримані  від здійснення  всіх видів адвокатської діяльності.  Перелік витрат, на які ми можемо зменшити дохід, визначено в розділі ІІІ ПК.  Об’єктом оподаткування буде  дохід зменшений на суму собівартості наданих послуг та суму витрат звітного періоду згідно (ст. 138 -142 ПК). Актуальна ставка податку становить 18 % до такого об’єкта оподаткування. 

При перевищенні загальної суми від здійснених оподатковуваних операцій понад 1 000 000 гривень (без врахування ПДВ)  така юридична особа буде зобов’язана зареєструватись платником ПДВ.

 

Існує думка про те, що АО/АБ може існувати і діяти як неприбуткова організація. Але, на нашу думку, це здебільшого обґрунтовується минулою практикою на підставі вже не діючого закону про адвокатуру .

Оподаткування неприбуткових організацій зазначено в тому ж таки розділі ІІІ ПК, який регулює сплату податку на прибуток. То в чому ж суть оподаткування такого роду організацій? Якщо сказати одним реченням, тоді це б мало прозвучати так: «певні організації, які не мають на меті отримання прибутку, що взяті на облік як неприбуткові  в ДФС і отримують доходи з певним суворо регламентованим призначнням і/або з певних визначених джерел, – не підлягають оподаткуванню». Наприклад: отримання благодійним фондом добровільних пожертв для здійсненням ним основної діяльності  не буде оподатковуватись податком на прибуток.

 

Але, чи може юридична особа в формі АО/АБ бути такою неприбутковою організацією?

Розглянемо це дещо глибше.

З юридичної точки зору.

 

ЦК

Ст. 83 ЦК визначає організаційно-правові форми юридичних осіб. Зокрема, юридичні  особи  можуть  бути створені  у  формі товариств, установ та в інших формах, які встановлені законом. В свою чергу товариства визначають як підприємницькі та непідприємницькі.  

Згідно ст. 84 підприємницькі товариства – це товариства,  які  здійснюють підприємницьку  діяльність з метою  одержання  прибутку  та  його поділу в майбутньому  між учасниками. Вони  можуть  бути утворені лише як   господарські   товариства   (товариство з  обмеженою, додатковою відповідальністю, повне, командитне, акціонерне товариство)  або виробничі кооперативи. Це вичерпний перелік.

Особливістю непідприємницьких товариств є те, що вони  не мають на меті одержання  прибутку  для  його  наступного  розподілу  між учасниками ( ст. 85 ЦК).  

 

ГК

Стаття 3 Господарського кодексу (надалі – ГК) визначає господарську діяльність, як  діяльність  господарюючих суб’єктів   з виробництва, реалізації  продукції, надання послуг чи виконання  робіт, які мають визначену вартість.  Господарська діяльність є підприємницькою тоді, коли вона має на меті отримання прибутку.  Якщо господарська  діяльність не здійснюється з метою отримання прибутку – то це некомерційна господарська діяльність.

Стаття 52 ГК роз’яснює, що некомерційна  господарська діяльність – це  діяльність,  здійснювана господарюючими суб’єктами, спрямована на досягнення соціальних, економічних а також інших результатів, без мети отримання прибутку. Проте, в цій же нормі зазначено, що така діяльність здійснюється виключно господарюючими суб’єктами  комунального або державного секторів економіки у галузях  чи з певних видів діяльності,  в  яких  підприємництво,  за рішенням  відповідного  органу  державної влади чи органу місцевого самоврядування заборонене.  Поряд з цим, таку некомерційну  діяльність можуть здійснювати і  інші  суб’єкти  господарювання,  яким здійснення підприємницької  діяльності прямо заборонено законом.

На підставі аналізу різних законодавчих норм, не просто дійти висновку про те – то що ж таке АО/АБ за своєю правою природою, і яку діяльність воно здійснює та чи має воно в кінцевому результаті на меті отримання прибутку. Виходячи з норм ЦК – АО/АБ зі статусом неприбутковості може бути лише непідприємницьким товариством. Згідно ж норм ГК – АО/АБ мало би здійснювати некомерційну господарську діяльність – проте, серед суб’єктів некомерційного господарювання таке відсутнє.

 

Проте, припускаємо, що все-таки ця думка про неприбутковий статус АО/АБ має право на життя. Тому розглянемо, яким чином буде оподатковуватись така організація  у разі визнання такої організації неприбутковою.

Основним документом, згідно якого ДПС ставить на облік неприбуткові організації та класифікує їх за певними ознаками  присвоюючи  коди, є Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру(надалі Реєстр). 

При внесенні  неприбуткової  організації  до бази Реєстру їй присвоюється  ознака неприбутковості, яка є нумерацією установ та  організацій за окремими  групами.

 

Пошукаємо – в якій групі могло б опинитись АО/АБ та яка ознака неприбутковості (номер) може бути йому присвоєна. 

П. 133.4.6 ПК серед іншого визначає наступний перелік неприбуткових організацій: благодійні фонди (організації),  громадські  організації,  творчі спілки, політичні партії.

П. 133.4.6 ПК також включено   інші юридичні особи,  діяльність яких відповідає вимогам цього пункту. (код 0048).

Найбільш ймовірна  реєстрація такого роду АО/АБ  за кодом 0048 та віднесення його до вищезгаданого пункту ст. 133.4.6 ПКУ. Саме за такою ознакою одному з співавторів цієї статті і доводилось вести бухгалтерський облік АО, яке мало статус неприбутковості. 

То чи варта шкірка вичинки?

На нашу думку, якщо АО буде існувати лише за рахунок пожертв чи членських внесків, можливо й буде доцільно зареєструвати його як неприбуткову організацію. Проте, яким чином будуть надходити кошти (гонорари) на АО/АБ на виконання договорів про надання правової допомоги? Яка характеристика цих надходжень?  Тоді потрібно вести окремо облік доходів, що не оподатковуються та облік доходів, які підлягають оподаткуванню.

Поряд з цим, не дивлячись на всі переваги чи недоліки тих чи інших систем оподаткування  поза увагою залишилось ще одне, не менш важливе питання – виплата гонорару самому адвокату. Якщо адвокат не є найманим працівником, якому нараховується заробітна плата,  не працює по договору цивільно-правового характеру, не отримує оплату як ФОП – то який характер виплат таким адвокатам (засновникам, учасникам АО/АБ)?

Згідно ст. 1 Закону договір про надання правової допомоги – це домовленість двох сторін, згідно якого адвокат, АБ,/АО зобов’язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги іншій стороні (клієнту) на умовах чи в певному порядку, які зазначені в  договорі, а клієнт зобов’язується оплатити надану йому правову допомогу та відшкодувати фактичні витрати, понесені у зв’язку виконанням договору.

Однією зі сторін договору виступає, зокрема АО, тому, кошти будуть надходити на рахунок АО та акт наданих послуг надасть, як виконавець, саме  АО,  а фактично послугу надасть адвокат, якому потрібно виплатити кошти.

На нашу думку, така виплата має оподатковуватися як виплата заробітної плати або ж як винагорода за договором цивільно-правового характеру зі всією “красою” податкового навантаження: нарахованого єдиного соціального внеску (надалі – ЄСВ), утриманого ВЗ та утриманого податку з доходів фізичних осіб (надалі – ПДФО).

Актуальні ставки ЄСВ можна подивитися тут: http://www.zkg.com.ua/aktualne-fahivtsyam/stavki-edinogo-sotsialnogo-vnesku.html,

 

Для повної ясності картини нам ще раз слід повернутися до поняття “гонорар”, що визначається статтею 30 закону, як форма винагороди адвоката. Проте, виходячи з системного аналізу різних статей закону де згадується поняття гонорар, можна прийти до висновку, що гонорар це не лише виплата адвокату, а й АО і АБ. Це зокрема добре видно з контексту  ч.2 ст. 29 закону, – “… клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (АБ, АО) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання…”   

В цьому зв’язку, залишається двозначною відповідь на запитання, – якщо клієнт платить гонорар юридичній особі (АО чи АБ), то ця юридична особа виплачує кошти адвокату внаслідок виконання договору теж як гонорар? На нашу думку, виплата АБ або АО винагороди адвокату з коштів, отриманих такою юридичною особою від клієнта за договором, – не буде гонораром. 

Таку виплату умовно можна назвати винагородою адвоката “брутто” (тобто обтяженою податками), оскільки така виплата включатиме всі податки і збори, але не включатиме фактичні витрати, понесені у зв’язку виконанням договору, які вже понесло АО або АБ в зв’язку з виконанням договору по отриманому гонорару. 

І лише після нарахування та сплати ЄСВ та ПДФО, ВЗ (доречі АО або АБ є податковими агентами) така винагорода стане чистою винагородою адвоката “нетто”, – тобто не обтяженою податками, “чистою”, “на руки”. 

На нашу думку, така винагорода повинна оподатковуватися як виплата за правочином (договором)  цивільно-правового характеру, а не як зарплата, за умови, що таким виплатам притаманний нерегулярний характер, вони щоразу встановлюються індивідуально. Ідеально, якщо при цьому існуватиме письмовий цивільно-правовий договір між АО/АБ і адвокатом членом або засновником АО/АБ.   

 

Розглянемо приклад, згідно підписаного договору між АО та клієнтом гонорар становить 10 000 грн. Визначаємо, який саме адвокат буде надавати правову допомогу. Між адвокатом та АО укладаємо цивільно-правовий договір на надання такого роду послуг та визначаємо розмір оплати (скажімо – це 7000 грн., яка оподаткується при виплаті доходу адвокату). Кошти, оплачені клієнтом можуть включати компенсацію офіційних оплат (судовий збір, мито і т.д.), а також, АО нестиме ряд організаційних витрат для здійснення своєї діяльності (Скажімо – це 3000 грн., які будуть витратами АО). Тому сума, оплачена клієнтом на АО, як правило не буде дорівнювати сумі наступної виплати адвокату. Але це вже із сфери податкового планування, яке кожен може здійснювати виключно в рамках своєї діяльності та особливостей господарювання. Можливо, це не найкращий варіант, але так би мовити найбільш “класичний”.

До прикладу:

Якщо АО/АБ застосує загальну систему оподаткування і виплачуватиме адвокатам, в т.ч. засновникам і учасникам винагороду за цивільно-правовим договором то АО/АБ заплатить 18% з прибутку (доходи мінус витрати), а адвокат “свій” ВЗ і ПДФО (через податкового агента).    

Можна ще розглянути варіант виплати цих коштів адвокату засновнику АО/АБ як дивіденди. Проте, така виплата буде більш розумна та справедлива, з точки зору розподілу прибутку за результатами діяльності АБ, де є один засновник який одноосібно претендує на виплату дивідендів. А оскільки в адвокатському об’єднанні немає чітко визначених часток адвокатів засновників (як, приміром в ТОВ), їх частки можна вважати рівними, що може бути причиною суперечок через нерівномірність, нерегулярність особистого вкладу, доходів і витрат кожного з адвокатів, що здійснюють діяльність через АО. З іншої сторони, це питання можна врегулювати статутом. Хоча, певна невизначеність щодо розподілу прибутку, суми, строку, частоти виплати дивідендів в АО все ж може існувати, але в ідеалі, така схема має право на життя. Правила оподаткування можуть змінюватися час від часу, все це в статуті не передбачиш. Тому, обов’язково питання виплати дивідендів, якщо прийнято рішення працювати за такою схемою, необхідно описати і врегюлювати окремим внутрішнім положення або правилами АО. 

До прикладу:

Якщо АО/АБ застосує спрощену систему оподаткування 3-ї групи і виплачуватиме адвокатам засновникам дивіденди то АО/АБ заплатить 5% з доходу і адвокат 5% з доходу.    

Якщо АО/АБ застосує загальну систему оподаткування і виплачуватиме адвокатам засновникам дивіденди то АО/АБ заплатить 18% з прибутку (доходи мінус витрати) і адвокат 5% з доходу.

 

Варто пам’ятати, що 18% з прибутку інколи може бути значно меншою сумою ніж 5% з доходу, і залежатиме від того, як в АО/АБ організовано діяльність та податкове планування.

 

Залишилось наостанок розглянути оподаткування адвоката як фізичної особи.

На сьогодні існує узагальнююча податкова консультація  «Щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів) від 24 грудня 2012 року № 1185. Ця консультація заслуговує на увагу, оскільки дійсно містить роз’яснення щодо оподаткування адвокатів як осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

 

Розглянемо коротко оподаткування адвоката – фізичної особи  з посиланням на основні норми, на яких ґрунтується оподаткування.

Самозайнята особа – це особа, зареєстрована підприємцем або особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність  за  умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це діяльність, зокрема але не виключно, адвокатів, при умові, коли така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та може використовувати  найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб ( п. 14.1.226 ПК).

В розділу IV ПК визначено, яким чином оподатковуються  доходи фізичних осіб, зокрема і тих, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Такі доходи, отримані фізичною особою протягом календарного року від здійснення  незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою 18 % до бази оподаткування..

Безпосередньо оподаткуванню підлягає  сукупний чистий дохід. Чистий дохід це – різниця між доходом та документально підтвердженими витратами, які  необхідні для здійснення адвокатської  діяльності.  Щоб визначити базу оподаткування розраховують середньомісячний оподатковуваний дохід.

Такі самозайняті  особи обов’язково повинні вести облік доходів та витрат від своєї діяльності та за результатами звітного року подавати податкову декларацію у визначені строки та сплатити суму податку, яка зазначена в цій декларації (стаття 178.6 ПК).

В ПК не наведений  конкретний переліку витрат для  тих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Проте, логічно було би припустити, що обґрунтуванням  витрат, на які ми зменшуємо дохід для визначення об’єкта оподаткування, є їх пов’язаність та необхідність для провадження такої незалежної професійної діяльності.

Адвокатська  діяльність – це і є незалежна професійна діяльність адвоката яка включає в себе надання допомоги правового характеру зі захисту, представництва та  інших видів такого роду допомоги клієнту.

Узагальнююча податкова консультація,  про яку ми згадували вище, надає нам перелік витрат, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону. Перелік достатньо широкий, проте, сподіваємося не виключний.

 

Зокрема до  витрат адвоката можуть бути віднесені:

– орендна плата за приміщення, де знаходиться  робоче  місце адвоката, а також й його поточний ремонт і т.д.;

– обслуговування та технічне забезпечення робочого місця адвоката (різного роду сигналізації, сейфи, інформаційна вивіска і т.д.);

– обслуговування технічного обладнання ; програмне забезпечення;

– оплата внесків адвокатів на адвокатське самоврядування;

– оплата праці найманого персоналу;

– підвищення кваліфікації адвокатом; участь у семінарах і т.д.; передплата правової літератури, програм ;

– витрати на збирання доказів, залучення інших спеціалістів для надання експертних висновків;

– виготовлення бланків (у тому числі ордерів);

– придбання канцелярського приладдя; поштові та кур’єрські витрати;

– сплата адвокатами внесків в Пенсійні фонд;

– витрати на послуги , підключення та користування мережею Інтернет, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання  звітності.

 

Отже, у підсумку маємо широкий вибір способів організації та оподаткування адвокатської діяльності і який з цих шляхів найоптимальніший – вирішувати кожному адвокату АБ та АО індивідуально.

 

Щодо неприбутковості. Вести облік неприбуткової організації не так вже й просто як видається на перший погляд. Є ряд обмежень, яких повинен дотримуватись бухгалтер, ряд особливостей в яких до кінця немає прояснень ні в ПК ні в інших нормативних документах. Маючи значний досвід ведення обліку неприбуткових організацій різного роду, можна стверджувати, що найбільш визначеними є оподаткування та облік благодійних організацій. Інші, з якими доводилося мати справу (громадські організації різного спрямування, ОСББ, АО) – це “бомби сповільненої дії” зі статусом неприбутковості. Тішить (або ж насторожує) тільки одне, що наразі зі сторони контролюючого органу ДФС не зустрічали “зубастих” фахівців в цьому спрямуванні.

Будемо вдячні, якщо Ви звернетеся до наших фахівців.

Зателефонувавши за номером +38 (032) 247-01-00

або написавши за адресою: ​​yp@zkg.ua

X